Місячні затемнення
Рух Місяця. Затемнення.
Зміна місячних фаз |
Місячне затемнення |
Мі́сячне зате́мнення — астрономічне явище, яке відбувається, коли Земля перебуває між Сонцем іМісяцем і Місяць потрапляє в тінь чи напівтінь Землі.
Для розуміння різниці між повним і частковим затемненням Місяця слід розуміти поняття повної тіні та напівтіні.
- Тінь — геометричне місце точок, в яких Сонце повністю закривається Землею (тобто, його зовсім не видно).
- Напівтінь — геометричне місце точок, в яких лише частина Сонця закрита, а іншу частину видно.
Якщо Місяць потрапляє у тінь Землі повністю, сонячне проміння упродовж певного часу взагалі не потрапляє безпосередньо до його поверхні. Відбувається повне затемнення Місяця. Під час такого затемнення поверхня Місяця стає темно-червоною, але Місяць не зникає повністю. Темно-червоне забарвлення зумовлене слабким світлом, яке розсіюється крізь атмосферу Землі.
Коли ж у тінь потрапляє лише частина Місяця, настає часткове затемнення.
Якщо ж Місяць заходить тільки до напівтіні Землі, затемнення називають півтіньовим. Такі затемнення малопомітні й їх фіксують лише за допомогою приладів[1].
Тривалість повного затемнення Місяця може бути різною, найбільше — 1 година 40 хвилин.
Поширена думка, що затемнення Сонця відбуваються рідше, ніж затемнення Місяця, не відповідає дійсності. Протягом року відбувається не менше двох затемнень Сонця, а за певних умов — п'ять[2]. Натомість протягом року може відбутись не більше трьох затемнень Місяця, але може статися так, що не відбудеться й жодного (навіть часткового)[1]. Між 1207 роком до н. е. і 2162 роком нашої ери, тобто впродовж 3369 років, має статися 8000 сонячних затемнень і 5200 затемнень Місяця[3]. Таким чином, на 3 сонячних затемнення припадає 2 місячних.
Однак у будь-якому визначеному місці на Землі затемнення Місяця спостерігаються частіше, ніж затемнення Сонця. Справа в тому, що затемнення Сонця можна спостерігати лише у вузькій смузі на поверхні планети (шириною до 300 км для повних затемнень). У певній місцевості повні сонячні затемнення спостерігаються приблизно раз на 300 років, а часткові — десь раз на 30 років[2]. Натомість затемнення Місяця видно майже з усієї нічної півкулі Землі, де Місяць перебуває над горизонтом.
Природа Місяця і Землі
∙Вік: приблизно 4 млрд. років∙ Будова: Кора - 60 км, мантія -1000 км, ядро -750 км. ∙Світність: світить відбитим сонячним світлом.∙ Відстань до Землі: 384400 км. ∙Особливості поверхні: протягом місячної доби температура на поверхні міняється приблизно на 300К, ∙ На поверхні також присутні моря (30%), материки (70%) і кільцеві кратери (діаметром 1 -. 200 км) ∙ Механічні властивості грунту: переважають породи, схожі на земні базальти, тугоплавкі метали, а також Si, Fe, Cu, Mg, Al. ∙Зміна поверхні з часом: давно завершилася епоха активного вулканізму, зменшилася інтенсивність метеоритного бомбардування, хоча і зараз мають місце місяцетруси. Але загалом за останні 2-3 млрд. років поверхня майже не змінилася. ∙Особливості руху: Місяць обертається навколо Землі і своєї осі, внаслідок чого вона повернена до Землі завжди однією півкулею. ∙ Порівняння з розмірами Землі: у 4 рази менше земного радіусу і в 81 разів менша маса. ∙ Подвійна планета: по еліптичній орбіті навколо Сонця рухається загальний центр мас системи «Земля - Місяць», що знаходиться усередині Землі. Тому цю систему часто називають «подвійною планетою».
|